Нейродерміт
Нейродерміт, як термін, уперше був введений у далекому 891 році, і позначав захворювання шкіри, яке з’явилося після расчесов на місцях раніше відзначався свербежу. «Завдяки» довгої історії свого існування це захворювання вивчено дерматологами досконально.
Дерматологи «Столичної клініки» в Києві, використовуючи свій передовий досвід і саму сучасну методологію, успішно борються з цією недугою. Також діагностиці та лікуванню підлягають склеродермія, дерматит та інші захворювання в області дерматології.
Причини нейродерміту
Серед причин виникнення даної недуги дерматологія ставить на одне з перших місць спадкову схильність, наприклад, якісь алергічні захворювання батьків. Крім того, одне з лідируючих місць серед захворюваності дерматозами займає нейродерміт, в середньому становлячи близько 40% від усіх випадків захворюваності. До факторів ризику розвитку нейродерміту дерматологи відносять тривале розумове і фізичне напруження, негативні емоції, професійні хвороби і невпорядкований режим життя.
Провідна роль у появі цієї недуги належить спадкової схильності і різним нейроендокринним порушень. Крім цього, важливе значення мають інтоксикації, хвороби органів травлення і нераціональне харчування.
Клініка нейродерміту
Нейродерміт, в залежності від поширеності процесу, підрозділяють на поширений дифузний і обмежений.
Обмежений вид нейродерміту здатний розвиватися на певних ділянках шкіри, супроводжуючись сильним свербінням, який виникає, як правило, в нічний і вечірній час. З’являються висипання являють собою бляшки, що складаються з ліхеноідних папул. Такі висипання переважно з’являються на бічній і задній поверхні шиї, в області ануса, підколінних і ліктьових ямок. У вогнищах ураження шкіра суха. У випадку появи подібних вогнищ на різних ділянках шкіри можна говорити про появу поширеного нейродерміту.
Осередки ураження в разі дифузного нейродерміту розташовуються на шиї, обличчі, в області колінних і ліктьових суглобів. Часто процес стає суцільним, знаходячи характер, так званої, вторинної еритродермії. Нейродерміт найчастіше може поєднуватися з іншими алергічними захворюваннями, такими як бронхіальна астма, поліноз, кропив’янка. Однак подібний процес вщухає до закінчення періоду статевого дозрівання.
Діагностика нейродерміту
У більшості випадків діагностика нейродерміту для дерматологів «Столичної клініки» в Києві не представляє складності. Дуже важливий правильно поставлений діагноз на основі грамотно зібраного анамнезу. Крім того, фахівці клініки частина характерних морфологічних елементів виявляють при ретельному візуальному огляді пацієнта. В «Столичної клініці» застосовуються і лабораторні методи для діагностики нейродерміту. При проведенні алергологічного дослідження відбувається визначення позитивних шкірних проб з різними алергенами. Крім усього іншого здійснюється диференціальна діагностика хронічної екземи , почесухі, червоного плоского лишаю, грибоподібної мікозу. Можливо, пацієнту доведеться пройти лікування демодекозу або себореї .
Лікування нейродерміту
Нейродерміт повинен лікуватися комплексними методами строго індивідуально, щоб відповідати активності, фази та віком виявленого процесу. У лікуванні нейродерміту основними напрямками вважаються нормалізація функції ендокринної системи та органів травлення, ослаблення невротичних реакцій.