Згідно з нинішніми уявленнями, хвороба роздратованого кишечника являє собою біопсихосоціальне функціональний розлад кишечника, засноване на взаємодії двох головних механізмів: сенсомоторної дисфункції і психосоціального впливу, тобто порушення рухової активності та вісцеральної чутливості кишечника. Особливості синдрому потребують індивідуальної стратегії визначення діагнозу і здійснення схеми лікування.

Для отримання своєчасної допомоги, потрібно записатися до кваліфікованого лікаря гастроентеролога в Києві. Лікарі «Столичної клініки» із застосуванням новітнього обладнання можуть легко впоратися з цією проблемою.

Поширеність у світі синдрому роздратованого кишечника досить велика. Вона становить близько 15 — 20%, притому, що велика частина людей, які страждають від симптомів СРК, не звертається до лікарів. Основний пік захворювання припадає на працездатний молодий вік від 30 до 40 років. При цьому співвідношення чоловіків і жінок коливається від 1:1 до 1:2. Ця різниця стирається при вибірці з людей «проблемного» віку, тобто після 50 років. Середній вік пацієнтів з СРК становить 24 — 41 роки. Прояв же ознак хвороби після 60 років викликає сумнів у правильності постановки діагнозу. У таких пацієнтів необхідно виключити, перш за все, дивертикулез , колоректальний рак, поліпоз, а також інші захворювання кишечника органічного типу.

Діагностика роздратованого кишечника

Діагностика СРК заснована на оцінці сукупності всіх клінічних симптомів — це порушення функції дистальних частин кишечника в сукупності з болями внизу живота, при цьому повинна бути виключена органічна патологія. Абдомінальний біль є неодмінною частиною картини СРК. Вона може відрізнятися найширшим спектром інтенсивності: починаючи від легкого дискомфорту і завершуючи постійної інтенсивної ниючий болем, схожою на картину кишкової коліки. У людей, страждаючих від СКР, часто спостерігається посилення болю безпосередньо після їжі, що супроводжується здуттям живота, бурчанням, зменшенням частоти стільця або діареєю. Як правило, такі болі зменшуються після проходження газів і дефекації. Сам больовий синдром при СКР не викликає втрату маси тіла, анемію, лихоманку або збільшення ШОЕ.

До додаткових симптомів, які допомагають вибрати тип перебігу синдрому роздратованого кишечника, відносять порушення транзиту та акту дефекації. Патологічним вже вважається стілець з частотою більше трьох разів на день або менше трьох разів на тиждень. Слід зауважити, що хворих відрізняє наявність супутніх скарг, що допомагає відразу під час першого контакту запідозрити СКР. При діагностиці СКР застосовують ректороманоскопію і колоноскопію Це дозволяє виключити, як обструктивні пошкодження, так і запальні процеси кишечнику.

Лікування роздратованого кишечника

Виконання програми лікування СКР вимагає досить тривалого часу: протяжність первинного курсу становить не менше шести — восьми тижнів базової терапії. Вибір програми залежить від взаємодії деяких факторів і від провідного симптому (діарея, біль / метеоризм, запор), його впливу на якість життя пацієнта та його психічний стан. Основою первинного лікування служить дієтотерапія (в основному рослинні дієти) і медикаментозне лікування, що дозволяє зняти симптоми захворювання і перевірити правильність постановки діагнозу. У процесі курсу лікування також можуть застосовуватися різні додаткові процедури, наприклад, фізіотерапія, лікувальна фізкультура та ін При цьому ефективність процесу лікування визначається не стільки скаргами пацієнта і його суб’єктивним станом, скільки істотним поліпшенням його якості життя і психосоціального стану.